Вдова американського магната продає коштовний камінь з 400-річною історією для допомоги Україні — The New York Times

Вдова американського бізнесмена Френка Пердʼю продає коштовний смарагд з аукціону, а гроші передасть підтримку гуманітарних заходів в Україні.

Протягом багатьох років Мітці Пердю дивилася на свою руку та бачила історію, пише видання The New York Times.

Смарагдовий камінь на її безіменному пальці розповідав історію, яка сягає майже чотирьох століть, аж до затоплення іспанського галеона поблизу Флорида-Кіс у 1622 році та намаганням підводного мисливця за скарбами, на ім’я Мел Фішер, знайти вантаж із цінними речами.

Це камінь також нагадує їй про її покійного чоловіка, курячого магната Френка Пердʼю, який отримав частку винагороди в обмін на свої інвестиції в пошуки скарбів містера Фішера. Більшу частину він пожертвував, але зберіг смарагд і подарував їй, коли запропонував одружитися в 1988 році. Вона носила його до його смерті в 2005 році, а потім віддала його на зберігання.

Тепер, через 400 років після того, як Nuestra Señora de Atocha затонув під час урагану, 81-річна пані Пердʼю виставляє смарагд на аукціон Sotheby’s у Нью-Йорку. Усі кошти, виручені від продажу каблучки, оціночна вартість якої, за словами Sotheby’s, становить від 50 000 до 70 000 доларів США, будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні.

«Як це має бути людям, які там терплять безперервно, без перепочинку, хоча б півроку?», — сказала вона.

«Я захотіла зробити більше. І тоді я почала думати: «Що я можу зробити, щоб бути найбільш корисним?» А потім я подумала: «Я володію чимось, що має історичне значення».

Nuestra Señora de Atocha відплив із Гавани до Іспанії 4 вересня 1622 року з вантажем, який включав 180 000 монет, 24 тонни зливків, викарбуваних із болівійського срібла, 125 злитків золота та 70 фунтів грубо огранених смарагдів. Він плив лише день, коли на нього та інше судно, «Санта-Маргарита», налетів ураган, в результаті чого судна затонули на захід від Кі-Веста.

Містер Фішер, який помер у 1998 році, був одержимий пошуком скарбів відтоді, як у дитинстві прочитав «Острів скарбів» Роберта Луїса Стівенсона. Після служби в армії в Європі під час Другої світової війни та вивчення інженерії в Університеті Алабами він ненадовго зайнявся розведенням курей у Каліфорнії, перш ніж відкрити дайвінг-магазин у Редондо-Біч, штат Каліфорнія. У 1962 році він перевіз свою родину до Флориди, спокушений обіцянкою знайти скарби.

Він і його однодумці використовували сучасну електроніку, щоб дістати золото та інші артефакти з уламків іспанського флоту, який затонув під час шторму біля Атлантичного узбережжя Флориди в 1715 році. У 1969 році він розпочав пошуки.

Пошуки скарбу «Аточа» дорого обійшлися містеру Фішеру. Це забрало більше ніж 15 років його життя, і він втратив сина та невістку, коли їхній човен перекинувся та затонув у 1975 році. Нарешті, у 1985 році пан Фішер та його команда знайшли уламки корабля «Аточа» та підняли скарб на 400 мільйонів доларів.

«Коли ти перша людина, яка побачила щось після трьохсот чи чотирьохсот років, у тебе просто мурашки по шкірі», — сказав в інтерв’ю син пана Фішера Кім Фішер, який приєднався до пошуків «Аточі», коли йому було 12 років.

Френк Перд’ю став патроном експедиції через зв’язки з паном Фішером з того часу, як вони мали їхню спільну історію вирощування курей.

Містер Пердʼю отримав частку скарбу, пропорційну його інвестиціям. Він передав більшість своїх дорогоцінних каменів, срібних і золотих монет Смітсонівському інституту та Технічному коледжу Делавера, де вони представлені на виставці під назвою «Скарби моря».

Разом з тим містер Пердʼю залишив собі два предмети: золотий дублон і смарагд.

Містер Пердʼю зустрів жінку, яка стане його третьою дружиною, на вечірці у Вашингтоні, округ Колумбія, неподалік від його дому в Меріленді. Спочатку вони спілкувалися телефоном близько місяця — пані Перд’ю на той час жила в Каліфорнії — і, за її словами, наступного разу, коли вони побачилися, він пішов до свого сейфа й взяв перстень зі смарагдом. Вони одружилися в 1988 році.

«Коли він подарував мені смарагд, який отримав за своєї частки скарбів з Аточі, ніщо у світі не могло бути більш захоплюючим — крім заручин», — сказала вона.

Смарагд був видобутий в Колумбії в 17 столітті. Олександр Еблен, старший фахівець ювелірного відділу Sotheby’s у Нью-Йорку, сказав, що це необроблений зразок смарагду зі старих копалень.

«Це камінь дуже яскраво-зелений, чисто-зелений, а також не надто світлий і не надто темний», — сказав він.

Його оціночна вартість від 50 000 до 70 000 доларів ґрунтується лише на стані дорогоцінного каменю, сказав пан Еблен. Учасники аукціону, серед яких, ймовірно, будуть музеї та приватні колекціонери, також візьмуть до уваги його історію, а також справу, яку вони підтримують, сказав він.

Пані Пердʼю відвідала Україну на початку цього року, щоб дізнатися більше про торгівлю людьми, тему, про яку вона пише для Psychology Today. Через загрозу повітряного нальоту вона провела свою першу ніч у Києві в бомбосховищі, і це стало одним із найзначніших подій у її житті, сказала вона.

Вона подумала про свою обручку, яку зберігала в сейфі після смерті чоловіка, і їй спало на думку, що вона могла б використати її, щоб зібрати гроші та привернути увагу до страждань в Україні після російського вторгнення. Вона сказала, що поки не знає, яку організацію обере для передавання коштів.

Коли містер Пердʼю зробив пропозицію, вона спочатку думала, що буде носити каблучку лише в особливих випадках, але її чоловік переконав її, що її варто носити щодня. Вона сказала, що рада, що послухалася його поради, особливо тому, що тепер смарагд переходить до наступної глави своєї 400-річної історії.

«Я б хотіла потиснути руку людині, яка її отримає, — сказала вона, — і побажати їй успіху й радості».