За пів року життя в Німеччині виділила собі скупість місцевих. Наша господиня Аннет постійно ходила за дітьми і перевіряла чи вимкнене світло і чи правильно вони сортують сміття
Сталось так, що я з родиною виїхали з України до Німеччини з добре відомих на те причин. От за цих пів року можу відверто сказати про ментальність місцевих і жінки, яка нас прийняла до себе. Аннет хороша, але інколи нам з дітьми здавалось, що вона кепкує з пустих речей.
Ходить і перевіряє чи діти добре закрили крани й постійно вимикає після них світло. Не бувало й дня, як їй щось не так, навіть сортування сміття від якого вона часто закочувала очі. Одним словом – скупість – це їх друге я. Але не лише про погане хотілось поговорити. От до прикладу німці дуже добре допомагають переселенцям зі всім.
Ще німці надзвичайно педантичні до своєї роботи, ні на жодну зустріч вони не сміють спізнитися з принципу. Навіть їхні жарти крутяться лише навколо роботи і політики. Тому часто кажуть, що німці по своїй натурі нудні люди.
Інше діло вечірка чи шкільні збори, на які вони можуть не поспішати. Тут все відносно з пунктуальністю. Але є ще один стереотип про німців. Кажуть, вони не люблять гостей у домі. Це не так, просто ці люди цінують свій особистий простір і не стануть кланятися і подавати вам під носа приготовані блюда чи стелити власне ліжко, як це часто є у нас.
Ще є ознака, яка нас добре відрізняє – це відвертість. Німець ніколи не промовчить, якщо побачить пляму на спідниці чи скаже, що зачіска вам геть не личить. Говорити правду для них наче принцип. І це не з метою образи, а лиш для того, щоб людина виправилась на краще.
Розкажу на останок випадок моєї подруги, що пішла на побачення з німцем минулого року. Тоді я вперше з вуст почула реальний приклад скупості німців. Нашим жінкам це точно не сподобалось би!
Отож вони пішли в якесь кафе, після чого кавалер запропонував оплатити рахунок навпіл. Це ніби нічого, але він залишив чайові рівно на цілий комплексний обід, пояснюючи це тим, що офіціанту гроші потрібні більше, адже він працює не з солодкого життя.
На таксі вона поїхала власним коштом, але цікаво те, що кавалер не подарував ні квітів, ні шоколаду. У них не заведено приділяти знаки уваги й платити за людей, які на їх думку самі фінансово забезпечені.
Ми справді з ними різні і могли б запозичити щось корисне один в одного. До прикладу німці цінують скромність, ви не побачите, що хтось з середнього класу хизується люксовим одягом чи аксесуарами. Ніхто з них не їздить на дорогих машинах.
Головне, що це доволі цікавий досвід повчитися чогось нового в інших, щоб покращити власне життя.
А ви були колись у Німеччині, що чули про їхній менталітет?
