Військова частина 3021 у Дніпрі охороняє території заводу «Південмаш», де виробляють ракети-носії. У 2017 році там на службі за офіційною версією скоїв самогубство 19-річний Мансур Вержаковський з Кіровоградщини.
Куля влучила у шию, вийшла через голову
За словами батька загиблого, також Мансура, його син прослужив у Нацгвардії 2 місяці. 17 січня 2018 року йому зателефонували і повідомили, що він скоїв самогубство. За день до того син просив роздрукувати витяг із банку, бо з його картки нібито зникло 200 гривень.
Куля влучила у шию, вийшла через голову. Незалежний судмедексперт нам повідомив, що траєкторія кулі не є природною. Фізично зробити сам такий постріл він не міг,
– каже чоловік.
Він запевняє, що син ніяк не скаржився на товаришів по службі й не розповідав про конфлікти.
«На фото є передсмертна записка зі словами «Мама і тато, я вас люблю», але у протоколі огляду місця події її немає. На кулаці рукавичка, автомат розібраний і відсутня кришка механізму затвора. У варту заступати без неї не можна. Але у сфотографованому номері зброї, яка пізніше з’явилася у справі, вже є ця кришка затвора», – каже батько.
Справу про смерть його намагалися закрити чотири рази. Тепер, за його словами, її знову відкрили.
До кінця не знаю кого поховала
У липні 2019 року також у цій частині в Дніпрі сталось загадкове самогубство військового. 20-річний Андрій Кіба з Кіровоградської області загинув через 2 з половиною місяці від початку служби.
Мати хлопця досі не знає обставин його смерті. Крім того, були труднощі, коли забирала тіло сина додому.
Ми з чоловіком, кумом і водієм поїхали на пізнання. Натомість нас повели до жінки-слідчої, яка розповідала мені жахливі речі, ніби вона хотіла добити. Хотіла навіть відправити мене до лікарні на «швидкій», але я відмовилася,
– каже Ганна Кіба.
Як стверджує жінка, під кінець дня їй сказали, що морг закривається і тіло сина можна забрати, але без документів. При цьому у дорозі машина з тілом, яку супроводжували військові, поїхала наперед і зникла.
«Ми не розуміли, куди він подівся. Вранці наступного дня мені зателефонували з моргу та сказали, що привезли солдата. Патологоанатом пізніше заявив, що до моргу його доставили лише о четвертій годині ранку. Мені здається, що це було зроблено спеціально. Можливо, я ховала не свою дитину», – припускає жінка.
Також їй не дозволили відкрити труну з сином, пояснивши, що тіло вже почало розкладатися.
Думаю, що мій син став свідком того, чого не мав бачити. Його прибрали. Так чи інакше, вже 2,5 роки нам змінюють слідчих. Весь цей час я до кінця не знаю, кого поховала,
– каже Ганна Кіба.
Що кажуть колишні службовці
Як розповідають колишні працівники військової частини 3021, серед співробітників та військових раніше часто відбувалися різні сутички, моральний пресинг та бійки.
В інтернеті навіть почали активно ділитися історіями нестатутних взаємин саме у цій частині.
Коли я там служив, було дуже багато нестатутних взаємин. Лінійні офіцери та прапорщики випивали. Розграбовували завод, використовуючи зв’язки. Якщо Артемій Рябчук говорить про цькування, то над ним цілком могли чинити чи не сексуальне насильство,
– розповів ексофіцер частини Леонід.
