Країна загальних злиднів: якими були зарплати в СРСР і чому люди ставали жебраками
Про СРСР розповідають чимало привабливих історій, буцімто кожен охочий міг зробити кар’єру, різко змінивши соціальний стан, держава забезпечувала громадян безкоштовним житлом і все було дуже доступним. Але чи справді люди були настільки забезпеченими в Союзі?
Відповідь дав блогер та дослідник побуту радянської епохи Максим Мирович. Він порівняв зарплати радянських робітників з цінами та доступністю товарів на полицях магазинів. І дійшов висновку, що середнього класу” в СРСР не існувало, а переважна більшість населення жила на межі злиднів. І ось як це було.
Скільки насправді заробляли в СРСР
Для того, щоб зрозуміти ступінь радянської бідності — для початку потрібно визначити, скільки грошей отримували люди в СРСР. Отже, середня зарплата становила приблизно 120-130 рублів. При цьому існували посади, де можна було отримати 350-400 або навіть 500-700 рублів. Такими були оклади начальників та чиновників. Наприклад, зарплата міністра складала 800 рублів. Але також були й ті, хто заробляв не більше 80-90 рублів. Звісно, таких було значно більше. При цьому мінімальна зарплата в СРСР становила 70 рублів – такі суми отримували некваліфіковані працівники, такі як прибиральники.
За середню суму Мирович обрав 120 рублів на місяць. Саме стільки у 1970-80-ті роки отримували середньостатистичні інженери, лікарі, вчителі, держслужбовці – тобто більшість міського населення.
Що можна було купити на зарплату
На що ж хватало такого рівня заробітку? Для цього блогер проаналізував ціна на деякі споживчі товари. Так пристойне пальто коштувало в СРСР від 110 до 150 рублів. Добротні черевики – 50-60 рублів. “Отже, середньої радянської зарплати вам у СРСР навіть не вистачило б навіть на пальто з черевиками, довелося б збирати”, – пише Мирович.
Жіночі чоботи не найкращої якості на синтетичному хутрі при цьому обійшлись би у 82 рублі. На пару дитячих черевиків довелось би віддати 1/6 радянської зарплати – 20 рублів.
Якими ж були ціни та техніку та електроніку? Магнітофон “Дніпро-12” коштував 147 рублів – набагато більше середньої зарплати. За холодильник “Мінськ-16” доводилось викладати понад три місячні заробітки – 390 рублів. Кольоровий телевізор “Юність” коштував 430 рублів – майже чотири.
Ціна на кришталеву люстру складала 230 рублів, килими стартували від 150-200 рублів. Меблева стінка, як пам’ятаємо по фільму “Іронія долі”, могла обійтись у 830 рублів. “Це як ніби зараз купити шафу з ДСП десь за $3500”, – іронізує блогер. Отже обставити житло теж вартувало величезних грошей.
Мандри теж були справжньою розкішшю. Авіаквиток Москва — Алма-Ата коштував 48 рублів, а авіаквиток Москва — Братськ — 72 рублі. Звісно, можна було придбати автомобіль і пересуватись по землі. Але для цього потрібно було вистояти величезну чергу і викласти, наприклад, за Москвич-412 5000 рублів, за ВАЗ-21011 – 6000 рублів, а за ВАЗ-2103 – цілих 7500.
І що в підсумку
Якщо перерахувати ціни на середню зарплату, виходить, що на пристойні покупки радянським людям доводилось відкладати з кожної зарплати хоча би по 10-15 рублів. І все одно збирати доводилось роками і навіть десятиліттям. При цьому більшість заробітків ішла на їжу, побут, якісь побутові покупки, речі для дітей та інше.
Додайте до це тотальний дефіцит, відсутність більшості банківських послуг, як кредитування, і те, що всі накопичення громадян після розвалу СРСР попросту згоріли. І стане зрозуміло, що добробутом в Союзі навіть не пахло.
