«І досі не можу звикнути до протеза»: як живуть курсантки, на яких у Києві наїхав п’яний майор
Дівчата зізнаються, що тепер вони бояться автомобілів.
Шевченківський районний суд Києва до 6 років позбавлення волі засудив майора Володимира Холодного, який будучи нетверезим наїхав на трьох юних курсанток. Після цього двоє дівчат втратили ногу і вони буквально заново вчилися ходити.
Про це пишуть «Факти».
Волонтерка «Волонтерської Сотні Доброволя» Наталія Воронкова розповіла, що дівчата стояли в черзі, щоб отримати військову форму. Тоді майор Холодний, будучи нетверезим вирішив або ж пожартувати, або полякати дівчат, і рушив на них на своєму авто. Частина курсанток встигла відстрибнути і тоді чоловік ще раз на них поїхав, проте не впорався з керуванням та наїхав одразу на трьох потерпілих, які отримали тяжкі травми ніг.
24-річна Тетяна Ніколаєва одна із потерпілих. Вона до трагедії мріяла стати гінекологом. 23-річна Галя Ніколін була лікарем загальної практики повітряних військ. Дівчина на місці трагедії, будучи з пораненими ногами, давала інструкції іншим дівчатам, як потрібно допомагати потерпілим. 23-річна Саша Гуй переїхала до Києва з Кіровоградської області, вона також була медикинею та працювала в Охматдиті. Після наїзду дівчата тривалий час провели в реанімації: медики хотіли зберегти їм ноги, проте Саші Гуй та Тетяні Ніколаєві довелось ампутувати кінцівки.
Галина Ніколін розповіла, що попри те, що ноги їй врятували, вона буквально заново вчилася ходити. Раніше дівчина вела активний спосіб життя, багато пересувалась пішки та ходила в гори. Зараз їй це занадто складно.
Тетяна Ніколаєва 2022 року вийшла заміж, проте зізнається, що і досі не може звикнути до свого протеза.
«Не можу присісти, не можу спокійно нахилитися. Вікна боюся мити — а раптом упаду вниз. До дороги ставлюся з дуже великим побоюванням. Переходжу тільки там, де є світлофор», — каже дівчина.
У Саші Гуй були найскладніші травми. Вона через це майже рік лікувалась у Німеччині та втратила одну ногу.
«Хтось подивиться не так, а в мене вже сльози на очі навертаються. До цієї аварії зі мною такого не було», — згадує потерпіла.
