«Гра в кальмара»: шість вражаючих речей про сучасну Корею з серіалу Netflix

Кривавий південнокорейський серіал «Гра в кальмара» став одним із найпопулярніших проєктів в історії Netflix.

На початку жовтня це був найпопулярніший серіал у 90 країнах і його успіх дав світові уявлення про те, наскільки складне суспільство у цій азійській державі.

Крім того, що це дуже тривожна історія з суперниками, які беруть участь в іграх на життя або смерть в обмін на гроші, серіал отримав оплески за зображення реальних негараздів, з якими стикаються люди у Південній Кореї.

Серіал певною мірою наслідує знаменитий фільм «Паразити», який показує контраст у житті двох родин у Сеулі, пише кореспондент BBC Фернандо Дуарте.

У 2020 році саме «Паразити» став першим фільмом, знятим не англійською мовою, який отримав «Оскар» за найкращий фільм.

«Паразити» також отримав п’ять інших «Оскарів», зокрема, за найкращу режисуру.

Багато іноземних глядачів, можливо, не чули про соціальні проблеми Південної Кореї, але після «Гри в кальмара» це зміниться.

Ось деякі з ключових тем, які зачіпає серіал.

Увага: у цій статті розкрито деякі подробиці сюжету серіалу.

1. Мізогінія (упередження щодо жінок)

Південна Корея посіла цього року скромне 102-е місце у списку країн із найбільшою гендерною рівністю, згідно з даними видання Всесвітнього економічного форуму Global Gender Gap.

«Гра в кальмара» відображає цю культурну особливість у дискусіях щодо придатності жінок до виконання завдань, поставлених перед учасниками ігор в серіалі.

Чо Сан У, інвестиційний банкір, неодноразово намагається перешкодити жінкам брати участь у групових завданнях.

Водночас сам серіал зазнав критики через інтерпретацію ролі жінок.

Зокрема, суперечка виникла навколо персонажа Хан Мі Ньо, яка займається сексом з бандитом Чан Док Су, щоб приєднатися до його команди.

Сценарист і режисер «Гри в кальмара» Хван Дон Хек відкинув звинувачення у неприязні до жінок у соціальних мережах.

В інтерв’ю корейській газеті Hankook Ilbo він спростував це припущення і заявив, що він уявляв, як персонажі реагують, «коли вони перебувають у найгіршій ситуації».

2. Тяжка доля втікачів з КНДР

«Гра в кальмара» також висвітлює проблему перебіжчиків із Північної Кореї.

У серіалі учасниця Кан Се Бьок (яку грає акторка і модель Чон Хо Йон) приєднується до групи, сподіваючись заробити гроші для возз’єднання членів своєї сім’ї, які опинилися в різних країнах під час втечі від репресивного режиму в сусідній країні.

Перед пандемією понад 1000 північнокорейців щороку втікали до Південної Кореї.

Хоча Сеул має низку планів адаптації та пільг, перебіжчики можуть зіткнутися з поганим ставленням, дискримінацією та підозрами з боку мешканців Південної Кореї.

«Гра в кальмара» показує деякі аспекти цієї проблеми, зокрема мовний. Як і багато інших втікачів у реальному житті, Кан Се Бьок приховує свій північнокорейський діалект і розмовляє на стандартному сеульському діалекті.

Вона повертається до свого рідного діалекту лише в одній сцені, коли розмовляє зі своїм молодшим братом, який перебуває у сиротинці.

3. Бідність

Коли йдеться про бідність у Південній Кореї, багатьох це може здивувати.

Адже ця азійська країна посідає 23 місце в рейтингу Індексу людського розвитку ООН, випереджаючи, наприклад, Францію, Італію та Іспанію.

Але головного героя серіалу Сон Гі Хуна звільнили з вигаданої компанії Dragon Motors, він живе з хворою матір’ю і не може дозволити собі купити доньці гідний подарунок на день народження.

Він уособлює невдаху, який не може вибратися з бідності.

За коефіцієнтом Джіні, який вимірює розподіл національного багатства, Південна Корея показує кращі результати, ніж деякі країни Північної Європи та навіть Сполучені Штати.

То чому бідність — тема серіалу?

Що ж, це може бути пов’язане зі зростанням нерівності в азійській країні. Статки 20% найбагатших жителів Південної Кореї в 166 разів більші, ніж у 20% найбідніших.

Дані Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) показують, що майже 17% із понад 51 мільйона жителів Південної Кореї жили у злиднях до пандемії COVID-19.

Квартири можуть бути невеликими, у вигляді кабінок, які називають Гошитель (Goshitel) або Гошивон (Goshiwon), деякі завширшки лише 2 метри. У цих приміщеннях можуть жити разом кілька поколінь сім’ї.

Але навіть ті, хто має великі фінансові ресурси, мають проблеми: заборгованість домогосподарств у Південній Кореї зараз перевищує розмір валового внутрішнього продукту (ВВП) країни, це найвищий рівень у всій Азії.

4. Експлуатація мігрантів

Один з персонажів «Гри в кальмара», до якого в глядачів може виникнути симпатія — Алі, пакистанський мігрант, який працює на фабриці. Він приєднується до учасників змагань після того, як його південнокорейський бос кілька місяців не платив йому зарплату, і це змусило його поїхати, залишивши дружину та дитину.

Пакистанці не є найбільшою групою іммігрантів у Південній Кореї, але передісторія Алі підкреслює рутину важкої роботи та експлуатації, з якою можуть зіткнутися деякі іноземні робітники у країні.

Хоча в Південній Кореї за останні два десятиліття ухвалили закони про охорону праці, на думку правозахисних груп, умови для робітників-мігрантів все ще можуть бути жахливими.

5. Корупція та кумівство

Один із головних героїв серіалу — Чо Сан У, інвестиційний банкір, який приєднується до гри після того, як його звинуватили у розкраданні коштів компанії, в якій він працював. Він готовий вбивати, щоб досягти перемоги.

В останні роки у Південній Кореї не припиняються скандали за участю її ділової та політичної еліти, у тому числі розслідування корупції, внаслідок яких 2017 року оголосили імпічмент першій жінці-президенту Пак Кин Хе. Пізніше її засудили до тривалого строку ув’язнення.

6. Складні відносини з Китаєм

У «Грі в кальмара» є згадка про Китай, який є головним союзником Північної Кореї: мати втікачки Кан Се Бьок арештували під час спроби дістатися Південної Кореї через материковий Китай.

За кадром серіал став ще одним прикладом напруженості між Сеулом та Пекіном. Китайські ЗМІ повідомили, що зелена форма, яку носять учасники гри, схожа на костюми із китайського фільму 2019 року «Вчитель, подобається».

Це викликало бурхливі дискусії у соціальних мережах, але мало вплинуло на успіх «Гри в кальмара» у країні.

Попри те, що Netflix заблокований у Китаї і немає офіційного розповсюдження, серіал подивилися через нелегальні потокові сервіси.

Він отримав глядацькі рецензії від майже 300 000 людей на Douban, найбільшій у Китаї платформі для перегляду фільмів та книг, і респектабельну оцінку 7,6 із 10 від глядачів.

За іронією долі сайти електронної комерції також пропонують товари, пов’язані з «Грою в кальмара», зокрема, зелені костюми. У Шанхаї є навіть магазини далгони, корейських солодощів, які показані в одній із серій.

Учасники однієї зі смертельних ігор у серіалі мають вирізати фігурки зі шматочків крихких цукерок, зроблених із харчової соди та цукру.

Також у TikTok з’явився «виклик цукерок далгона», коли фанати відтворюють практику вирізання форм, побачену в серіалі.

«Гра в кальмара», можливо, створила негативний образ такої невинної їжі, але популярність серіалу підкреслює захоплення корейською культурою та мовою, яке зростає в усьому світі.