14 вересня 1812 року Наполеон без перешкод окупував Москву: нагадаємо, як це було
«Маскву нікто нікагда нє брал!» Пригадуєш цю мантру російських пропагандистів? Звісно, адже це одна з тих тез, яку активно просували мало не всі кремлівські рупори. І, звісно, це одна з тих тез, які є цілковитою брехнею.
Цього дня ми на Men 24 не будемо згадувати руйнування Москви ординськими ханами, а згадаємо Наполеона. Бо саме цього дня, 14 вересня, французькі війська під його командуванням зайшли до російської святині. А потім хтось її спалив.
Як «стародавня столиця» виявилася нікому не потрібною
Битва під Бородіно (французи її називають «Битва біля ріки Москва») була кривавою для обох сторін, попри те, що не тривала й доби. Росіяни зазнали поразки, а армія Наполеона подолала сотню кілометрів, власне, до міста Москва. Тоді воно не було столицею імперії (Санкт-Петербург був), але мало визначальне географічне та символічне значення для місцевих. Це розумів і Наполеон, який столицю називав головою росії, а от Москву – її серцем.
- Та з подивом побачили французи, що Москва, про важливість якої росіяни стільки говорили й за яку кістьми у буквальному сенсі лягали під тим же Бородіним… Покинута напризволяще.
- Російська армія вирішила не битися за місто, бо «не знайшла вигідних позицій». Це, уявіть собі, якби українці в лютому чи березні вирішили не захищати, наприклад, Харків – бо до нього ворог близько підійшов.
А проте росіяни – цілком інший народ, мало чим на нас схожий. Тож 14 вересня 1812 року Наполеон без перешкод увійшов у Москву. І вже після опівночі місто охопила масштабна пожежа – за кілька днів Москва вигоріла на двох третинах площі.
Napoleon in burning Moscow / Adam Albrecht, 1841
Хтось спалив Москву
Кажуть, це був свідомий крок росіян, які хотіли позбавити французів можливості спокійно зазимувати. Та якщо це так, то історія видається геть моторошною – адже російська армія залишила у місті тисячі поранених солдатів, і отримала гарантії від французів, що за ними будуть доглядати. Кремлівські історики, звісно, пишуть тепер, що з Москви евакуювали абсолютно всіх – але документи свідчать про інше.
- Утім, можливо, пожежа мала природний характер: просто хтось не там покурив – і саме відтоді у росіян виробилася така звичка.
- Є свідчення і про іншу відому вже звичку: коли російські війська повернулися у Москву, то застали там купу агресивних місцевих, які активно грабували та мародерили все, що ще у місті залишалося.
Справедливості заради – ту війну Наполеон все ж програв. У жовтні він вийшов із Москви, а до кінця грудня й загалом із росії. Історики не можуть достеменно пояснити, чому саме так сталося, і, бува, натякають, що того року Наполеону просто «тотально не щастило». Така от історична прикрість.