«Якби знали, хто автор фрази, – не повернувся б»: морпіх, який вилаяв російський корабель, розповів про полон

«Якби знали, хто автор фрази, – не повернувся б»: морпіх, який вилаяв російський корабель, розповів про полон

Морський піхотинець з Черкащини Роман Грибов, якого сьогодні весь світ знає завдяки фразі про «русскій воєнний корабль» нещодавно повернувся з полону. Він розповів в інтерв’ю «Суспільному», що пережив і що йому допомагало триматись і не втратити надію.



У російсько-українській війні Роман уже 4 роки – підписав контракт у 2018 році та почав служити в Одеській області. За цей час він багато чого побачив, але за його словами, нинішня фаза війни зовсім інакша (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).

«Коли прозвучали перші попередження про повномасштабне вторгнення, ніхто не очікував, що це буде аж настільки жорстоко. Все почалося спонтанно. Коли ми побачили на горизонті орків, то зрозуміли, що почалась уже повномасштабна війна», – розповів Роман.


Станом на 24 лютого за словами військового, вони перебували на острові Зміїний у Чорному морі. О 9:00 з’явився російський корабель.

«Прибув морський десант, увімкнули їхній знаменитий запис, що ми повинні здатися, бо нас будуть зараз бомбити. Трохи було страшно, але хотілося дати гідну відсіч», – згадує морпіх.




Морський піхотинець Роман Грибов автор фрази про "воєнний корабль"

Роман Грибов розповів, що у полоні з ними поводилися «гірше, ніж із собаками», знущалися фізично і морально. За весь цей час українських полонених тричі переміщали.

«Почалося з Криму. Далі були наметові табори, СІЗО. З нами поводилися гірше, ніж із собаками. Переодягали у «робу» зеків, тиснули морально», – розповів морпіх.

Найгірше, за його словами, було те, що на них тиснули психологічно. Вони не мали жодної інформації про те, що твориться в Україні.

«Вони на нас тисли тим, що вони вже захопили Україну. Розповідали, що Київ та інші міста вже захопили, що немає сенсу повертатися, а якщо повернемося – нас приймуть там дуже погано», – розповів Роман.

Триматися, розповів Роман, допомагали думки про рідних.

У день обміну їм не сказали, куди їх везуть. Полоненим зв’язали руки за спиною, а на шию одягли петлі, тому багато хто по дорозі задихався. Хлопці були переконані, що їх везуть на розстріл.

«Позакидали в машину як м’ясо, речами зверху позакидали і так возили години три-чотири… Про те, що це обмін, нам сказали в останній момент», – каже Роман.

Після повернення з полону морпіхи потрапили у госпіталь. Але Роману спершу хотілося побачитися з рідними.

«Відпустка тривала всього місяць, але була дуже насиченою. Через цю відому вже фразу я багато з ким познайомився, багато де побував», – розповів Роман.

Морпіх зізнався – про те, що його фраза стала легендарною, він довідався від чоловіка, який займався обміном. Спочатку не зрозумів, про що йдеться, але коли під’їжджав ближче до дому, зрозумів, бачачи її на бордах.

Він розповів, що росіяни, які взяли їх у полон, не знали, хто саме автор цієї фрази

«Вони не знали, хто це сказав. І це добре, бо, думаю, зі мною не гарно поводилися б у такому випадку. Додому я не повернувся б», – сказав він.

Зараз Роман планує повертатися в армію та «рубати орків».

«За нами правда та перемога. Ми дуже сильний народ, і ніякі рашисти не зможуть сюди влізти», – впевнений Роман Грибов.

 

Залиште свій коментар