«Я не знаю, як житиму далі»: рідні вбитих військовослужбовців у Дніпрі в шоці від горя

«Я не знаю, як житиму далі»: рідні вбитих військовослужбовців у Дніпрі в шоці від горя

У Дніпрі призовник строкової служби розстріляв караул на території «Південмаш». Загинули п’ятеро людей, ще п’ятеро перебувають у лікарнях. Серед загиблих — три жителі Херсонської області, які проходили військову строкову службу в НГУ в Дніпрі.



Рідні та друзі вбитих військовослужбовців прокоментували трагедію в Дніпрі. Про це пише «Суспільне«.

Військовослужбовці їх Херсонської області, які загинули в Дніпрі – Артем Левковський, Леонід Черник та Олександр Буганов. Хлопці були призвані в різний час і деяким залишилося служити всього пару місяців.



Артем Левковський

Родом з міста Олешки, народився 16 грудня 2000 року. Після закінчення школи вступив до Херсонського кулінарного училища. На службу був призваний 18 листопада 2020 року. Після служби збирався залишитися у військовій частині.

Директор школи Надія Штанько розповіла, що Артем був активним, чуйним, доброзичливим, брав активну участь у шкільних заходах.



«Він навчався в класі з поглибленим вивченням математики. Завжди чуйна людина, товариська, дуже добре пам’ятаю, коли вони разом з хлопцями на шкільному заході Show must go on представляли сучасну пісню і він дуже яскраво показав себе.

У 2016 році він хотів вступити до іншого освітнього закладу. Потім він передумав і сказав, що піде в 10-й клас. Він ще рік провчився в 10-му класі, а потім вступив до Херсонського вищого кулінарного училища. Далі ми зустрічалися на шкільних випускних», — розповіла Штанько.

Друг дитинства Артема шокований його загибеллю. Вони дружили всі шкільні роки й Сергій Савченко вважав його кращою людиною.

«Ми всю школу пройшли разом. Я його дуже давно знаю. Він був хорошим хлопцем. Просто можна сказати, що найкращий. Ось і все. Він був дуже хорошим хлопцем. Він ніколи не сварився і завжди виходив з конфліктів. Його всі там поважали», — повідомив Савченко.

Леонід Черник

Родом з Каховки, школу закінчив у 2017 році, потім навчався на електрозварника. До кінця строкової служби йому залишалося всього 3 місяці.

«Я не переживу це, я не знаю, як я далі буду жити. Він для мене старший синок. Він просто був хорошим. Поганого ніхто про нього не скаже. Сусід он живе, теж постійно гуляти їздили.

Не знаю, не знаю. Йому три місяці залишилося до дембеля. Казав, мамо, йтиму працювати. Він навчався на електрозварника в Новокаховському Вищому професійному училищі», — розповіла мама Леоніда Вікторія Юркевич.

Класний керівник Леоніда Чорниця Маргарита Малиновська шокована звісткою. Хлопець був у її першому випуску, а весь клас був дуже дружний, практично одна сім’я.

«Весь наш класний колектив дуже співчуває батькам, ми всі хвилюємося, всі підтримуємо маму, сім’ю, діти активізувалися. Вони, звичайно, хочуть в останню путь провести нашого однокласника.

Льоня за час навчання показав себе як дуже весела дитина. У нього були приятелі в школі, поза школою. Діти всі в один голос кажуть, що саме в 9 класі, коли був наш випускний рік, діти все так здружилися, що стали однією сім’єю. І зараз це для нас всіх величезна втрата», — розповіла вчителька.

Олександр Буганов

Родом був з села Подокалинівка, народився в 1987 році.

Як розповів староста сільської ради Роман Пустовий, батько Буганова учасником АТО та військовополоненим. Після повернення батько Олександра пішов на контрактну служби та перевіз сім’ю в Дніпро, а в селі залишилися тільки бабуся і дідусь.

Залиште свій коментар