У Бучі росіяни розстріляли матір із дітьми, батькові відірвало ногу: що відомо про похованих біля церкви
![У Бучі росіяни розстріляли матір із дітьми, батькові відірвало ногу: що відомо про похованих біля церкви](http://ukraine-you.info/wp-content/uploads/2022/04/2022-04-15_13-19.jpg)
У Бучі поруч із церквою, де у братських могилах ховали убитих російськими окупантами українців, є окрема могила. Над нею стоїть дерев’яний хрест. А на ньому написані імена сім’ї загиблих – Маргарита Чикмарьова та її сини Матвій і Клим.
Часто до цього місця поховання приходить жінка похилого віку, яка гірко плаче. Це бабуся дітей та свекруха Маргарити.
Виїхали від війни з Донецька
33-річна Маргарита та 43-річний Олександр Чикмарьові родом із Донецька. Вони виросли в одному селі на Донеччині. Саша старший за Риту на 10 років і спершу не звертав на неї уваги, вважав ще маленькою.
А вже після того, як вона закінчила інститут, вони стали зустрічатися і незабаром одружилися. У них народився перший син Матвій. Війна на Донбасі застала їх, коли Матвій був ще маленьким. Проте щойно йому треба було йти до першого класу, Маргарита й Олександр вирішили перебиратися на мирну територію.
![Олександр і Маргарита з маленьким Матвієм](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-18.jpg)
![Олександр і Маргарита з маленьким Матвієм](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-15.jpg)
«Вони обоє україномовні й не хотіли, щоб їхній син ішов до школи «ДНР». Переїхали до Бучі, жили в будинку разом із батьками Сашка. У них уже народився другий син – Клим.
Батько Маргарити залишився на Донеччині, мами в неї не було, вона померла, коли Рита була маленькою. Її виховували батько та бабуся. Після декрету тут вона працювала у Бучанській міській раді, потім у сільраді Гостомеля, Сашко ж працював менеджером із продажу молочних продуктів», – згадує її подруга.
![На хресті над могилою написані імена: Маргарита, Матвій і Клим](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/2777715875097154400331045640663596740820637n.jpg)
Від будинку від’їхали лише 800 метрів
Війна застала їх у Бучі. Спочатку ніхто не думав, що до містечка прийдуть російські окупанти й чинитимуть такі звірства. А потім уже було пізно.
«Ми з нею весь час розмовляли по телефону. У перший день війни я зателефонувала Маргариті, вона говорила, що вони хотіли б поїхати. Потім вона писала, що це вже неможливо. 4 березня Маргарита написала, що вони з дітьми таки спробують виїхати. Я ще говорила їм, щоб вони повісили на машину білий прапор, написали «діти». У їхньої машини вікна не були тоновані, так що ворог чудово бачив, що в машині діти», – каже подруга.
![Загибла Маргарита](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-16-kopiya.jpg)
5 березня о 6-й годині ранку вони виїхали і зв’язок з ними зник. Подруга каже, що набирала номер Рити, та вона не відповідала. Потім дзвонила Сашкові, Матвієві, але весь час тиша. Рідні не знали, де вони.
7 березня в одній із груп у Facebook тато Сашка написав, що зникла родина та попросив допомоги у пошуках. Відгукнувся один із волонтерів, написав, щоб із ним зв’язалися.
![Маргарита з Матвієм і Климом](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-1.jpg)
Він і повідомив, що автомобіль розстріляли російські окупанти. «Вони від будинку від’їхали на якихось 800 метрів. Маргарита та діти загинули на місці. А Сашко отримав сильне поранення і залишився без ноги. Він був у лікарні, зв’язався лише з кумом і сказав йому, що в нього більше немає родини. Вони обоє так любили своїх синів! Я іноді думаю, що добре, що Рита не бачила Матвія та Клима мертвими, вона б не перенесла цього», – зі сльозами розповідає подруга.
Сашко зв’язався із сусідами та попросив їх поховати дружину та дітей. Незважаючи на небезпеку, сусіди виконали його прохання, вони поховали маму із синами біля церкви.
![Маргарита зі старшим сином](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-13.jpg)
![Клим відзначає свій день народження](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-4-kopiya.jpg)
Матвій писав програми, а Клим залицявся до дівчинки
Маргариті назавжди тепер буде 33 роки, до свого дня народження 27 березня вона не дожила три тижні. А 13 квітня молодшому Климу виповнилося б 5 років, а влітку старший Матвій відзначив би своє 10-річчя.
«Матвій був дуже обдарованим хлопчиком. Він навчався у школі з поглибленим вивченням іноземних мов. Добре знав математику, фізику, вже писав якісь комп’ютерні програми. Він був не по роках розвинений», – каже подруга Маргарити.
![Матвій пішов до української школи](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-23.jpg)
Друзі Клима ніяк не можуть повірити, що його немає серед них. Але тепер вони точно знають, що росіяни вбивають навіть дітей.
«Клим ходив з моїм сином у ясла, часто вони гралися разом, перед війною ми ходили в паралельні клуби на футбол – він у команду «Шахтаря», мій син – до Академії Алієва. Нехай за це прийде справедлива розплата тим, хто вчинив це вбивство, хто віддав цей наказ! Як і за всі жертви та руйнування під час цієї тупої, безжальної, нереально жорстокої та брехливої путінської війни проти України. Винен кожен, хто наказав, хто діяв і хто мовчав!» – написала мама маленького друга Клима Леся Шутко.
![Клим і Матвій](https://i.obozrevatel.com/gallery/2022/4/14/i-24.jpg)
«Моя Анічка ходила в один садок із Климом, вони дружили. Одного разу Клим навіть зробив Ані пропозицію і приніс дитячий перстеник. Тепер я просто не знаю, що відповісти доньці, коли вона запитає про свого друга», – згадує Олеся Зінченко.
«Мій син Мирон ходив з Климом в одну групу в садку. Це дуже світла і життєрадісна дитина. Коли я дізналася про цю жахливу новину, плакала на ліжку. Підійшов син і побачив фото Клима, він запитав: «Мамо, це ж Клим! Ти чого плачеш? Його вбили росіяни?» Я не знала, як це пояснити дитині. Ми самі бігли під обстрілами. У це дуже важко повірити, особливо дітям», – каже ще одна мама Юлія.