Померли собаки, бабуся і Маріуполь: мама хлопчика, який уразив світ щоденником, не наважилась вивезти його із міста

Померли собаки, бабуся і Маріуполь: мама хлопчика, який уразив світ щоденником, не наважилась вивезти його із міста

Маленький Єгор з родиною живе у зруйнованому місті з початку війни, — протягом цього часу хлопчик намагається фіксувати те, що відбувається у місті.



Днями рідним Єгора врешті вдалося вирватись з Маріуполя, але він із мамою досі залишається під обстрілами, йдеться в ТСН.

«Помер дідусь, в мене рана на спині, сестру поранено у голову, в мами – вирване м’ясо на руці та дірка у нозі» — один з перших записів у щоденнику 8-річного Єгора.


«Стук у двері нам у квартиру, відчиняємо двері, стоїть запилена, вся в пилу, закривавлена Олена, дівчинка ця. І двоє дітей, теж, всі в пилюці, брудні… «Нас обстріляли, ми поранені»», — розповідає двоюрідний дідусь Євген Сосновський, як до нього прийшла родина хлопчика.

Він прихистив родину Єгора, бо їхню оселю розбили російські снаряди. Разом з дідусем ховалися недовго: зруйнували і його житло. Тоді усі гуртом пішли у підвал, саме там хлопчик почав вести щоденник.




«В мене померло дві собаки і бабуся Галя. І – улюблене місто Маріуполь, за весь цей час, з 24-го числа», — йдеться в щоденнику.

«Саме таке – це те, що «помер Маріуполь». Цей хлопчик пише, що помер Маріуполь. Ці слова, звичайно, вони дуже ріжуть і чіпляють. Ну от він усе так побачив. З помилками, із каракулями якимись. Ніхто йому не казав писати ці щоденники, це він сам чомусь вирішив. Написав», — розповідає дідусь.

Летопис жахів, зафіксованих нерівними літерами дитини, дідусь тоді сфотографував і виклав у Мережу. Чоловіку вдалося вибратись до Запоріжжя, каже, нині вцілілих будівель в Маріуполі практично не залишилось, а жертв – десятки тисяч.

«Там звичайно Армагеддон був. Я вийшов із під’їзду, перед під’їздом лежить обгорілий труп. Хтось із нашого під’їзду спалахнув, вибіг, але не встиг добігти. Одразу ж і впав. На 7 поверсі в нашому під’їзді був лежачий дідусь, діти його потім прийшли, хоча б знайти останки діда, щоб поховати, та там не лишилося навіть останків, вигорів абсолютно весь», — розповідає чоловік.

Перші евакуаційні коридори з міста відкрили лише тиждень тому. Чоловік без роздумів поїхав, але маму Єгора переконати не зміг. Вона з дітьми залишилась там, побоялась обстрілів в дорозі. І головне — не знала куди їхати і за що жити у приймах. «Вона боїться, так оплачувати квартиру, це треба забезпечувати дітей, вона побоялася, що вона сама не потягне. Там залишається мама-пенсіонерка, пенсія теж невелика, і вона просто не впевнена, що змогла б», — пояснює аргументацію жінки чоловік.

Єгор з сестричкою та мамою досі лишаються у зруйнованому місті,  поспілкуватись з ним немає можливості. Єгор продовжує писати свій щоденник. Тим часом рідні моляться, щоб він з мамою та сестричкою лишилися живі і не полишають спроб вивезти родину з Маріуполя.

Залиште свій коментар