А якщо не буде солі? Чому не варто боятися дефіциту та чим замінити
Жарти з бабусі, яка за ризику першої кризи купувала сіль – скінчились. Тепер така бабуся, якщо в неї збереглося пару пачок кам’яної солі – забезпеченіша, ніж бабуся з хатою в центрі Києва.
Це таки жарти, але Україна вже зустрілась з дефіцитом солі. І причина дефіциту солі страшніша за її відсутність на полицях. Через обстріли ДП «Артемсіль» зупинило роботу.
«Підприємство не працює, простоює, згідно з наказом, до невизначеного часу. Обстріли постійні, частково зруйнована адміністративна будівля. Були прямі влучання в рудники, матеріальний склад. Виробничий процес неможливий«, – розповів очільник підприємства Віктор Юрін.
Чи дійсно без солі ніяк? Чим її замінити? Які є альтернативи?
Розповідаємо.
 |
| Фото: macniak/Depositphotos |
Чи можна жити без солі
Панічна купівля десятків кілограмів солі так само беззмістовна, як і заклики повністю від неї відмовитись.
Сіль нам необхідна. Проте ми споживаємо набагато більше солі, ніж потрібно.
За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), достатньо 5 грамів солі на день на людину.
І це ми кажемо про ситуацію, коли ви самостійно щось готуєте, наприклад, суп, салат чи запікаєте рибу. Проте не варто забувати, що дуже багато продуктів, які ви купуєте в крамниці, вже мають доволі високу кількість солі, особливо якщо ми кажемо про ковбасні вироби, деякі види сиру тощо.
Отож згрібати з полиць сіль кілограмами точно не варто, її дійсно потрібно в нашому раціоні небагато. Але заклики повністю відмовитись від солі також можуть бути шкідливими.
Відразу спростовуємо міфи, що сіль – це кара сучасної цивілізації і ми від неї лише вимираємо.
Як розповідає хімік-токсиколог та автор книги «Хімія повсякдення» Володимир Саркісян, сіль входить до нашого раціону принаймні з часів онуків легендарного Ромула (насправді традиція вживання солі сягає доісторичних часів). З тих давніх давен людство не лише не вимерло від «білої смерті», а й збільшилося нівроку на 4-5 порядків.
Біологиня та популяризаторка науки Дарка Озерна розповідає, що натрій і хлор – то найпоширеніші позаклітинні іони.
«Іони потрібні для низки процесів: натрій-калієві канали важливі для функціонування клітин серця, іони хлору потрібні для роботи шлункових ферментів і беруть участь в створенні кислого середовища шлункового соку (якщо ви гадали, що десь із «краника» до шлунку ллється соляна кислота, то це не так: це по черзі надходять йони хлору, протони і вода).
Одним словом, нам потрібні і натрій, і хлор, без них діла не буде. І ми їх втрачаємо з потом, в міру роботи травної системи, втрачаємо, коли блюємо, маємо кровотечі. Ще зовсім трохи втрачаємо із сечею«, – пояснює вона.
Отож нам точно необхідно менше солити нашу їжу, але зовсім без солі діла не буде.
Проте дефіцит солі – не означає її повну відсутність. В Україні є імпортна сіль. Так, вона дорожче, але ми вже з’ясували – багато нам і не треба.
Також можна пошукати сванську грузинську сіль – вона дуже ароматна і прекрасно смакує з м’ясними стравами.
Але я так люблю солоненьке. Чим можна замінити сіль з точки зору смаку?
О, тут варіантів багато! До того ж, за словами Озерної, наше відчуття солоного дуже змінюється.
Ми можемо як «підсісти» на сіль, якщо часто вживаємо чипси чи солоні горішки, так і цілком реально привчити себе отримувати задоволення від менш солоної їжі.
Біологиня радить це робити двома шляхами:
- поступово зменшувати кількість солі;
- робити їжу цікавішою та насиченішою за допомогою прянощів.
«Смаковим рецепторам байдуже, від чого відчувати «приход». Чилі чи імбир теж даватимуть відчуття, що їжа має смак, а не прісна», – каже вона.
Чим ще можна приправити страви, щоб відчути смак, але не пересолити:
- сушеним часником/цибулею;
- копченею паприкою;
- цедрою цитрусових;
- кропом/петрушкою/руколою/кінзою тощо.
Чи можна використовувати морську сіль для ванн для їжі?
Наші винахідливі люди почали купувати морську сіль для ванн як заміну.
З цим краще бути трохи обережними, насамперед через вміст домішок в ній, каже Дарка Озерна.
«В Туреччині в поході я варила сухий суп з додаванням морської води до прісної. Але сіль для ванн має ще барвники, ароматизатори, що завгодно, що не пасуватиме до страв чи травлення.
Я ще люблю солити супи соєвим соусом (так, там багато солі, але ще смак умамі), а м’ясо мариную 24+ години в соєвому соусі та домашньому оцті«, – ділиться досвідом Озерна.
Утім, важливо не лише зменшувати кількість натрію в організмі, але й ще збільшувати кількість калію та магнію в раціоні:
«Всюди додаємо в бульйон зелену цибулю, відвар картоплі використовуємо на пюре чи супи«, – рекомендує науковиця.
А загалом у нас хороші новини: «Сільпо» домовилось про постачання 200 тонн солі в Україну.
Але сіль з Бахмута обов’язково буде на наших полицях. І ми ще згадаємо, як складно було її виколупувати з цих брутальних пачок. Тож готуєте банки на консервацію, все буде Україна.
Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя
