Братську могилу в Бучі розкопували під зойки людей, які впізнавали своїх вбитих рідних

В Бучі розпочалась ексгумація тіл жертв російських загарбників. Слідчі та криміналісти розкрили місця тимчасових поховань. Експерти мають ідентифікувати тіла, встановити причини смерті та обставини загибелі. Щоб згодом притягнути до кримінальної відповідальності російських катів. У цій справі Україна розраховує на підтримку ЄС. Сьогодні Керівники Євросоюзу на власні очі побачили, що після себе лишають російські військові.

Про це йдеться в ТСН.

За допомогою лопат та автонавантажувача один за одним тіла вбитих бучан дістають із братської могили. Трупи оглядають криміналісти. Спочатку шукають документи, потім намагаються встановити попередню причину смерті і фотографують для подальшої ідентифікації.

Тіла ховають у мішки і поруч ставлять номер. Інколи жахливу процедуру зупиняє надривний зойк місцевих глядачів. «До останнього не вірив, хотів побачить, як відкрили одразу впізнав його. Пішов до друзів…», — розповідаю чоловік, який впізнав брата.

Під номером 4 Володимир упізнає тіло свого молодшого брата Дмитра, він зник 26 березня, за 5 днів до звільнення міста.

«Його під руки взяли ці російські солдати завели за трансформатор і там поклали, він не один там був. Стільки надивиться, стільки трупів, стільки мертвих, замучених, невинних людей. Так знущатися, вони ж нічого не зробили», — каже місцевий мешканець.

Це масове поховання жителів Бучі нашвидкуруч організували під час окупації. Комунальники збирали тіла на вулицях під обстрілами росіян. На території бучанського храму  екскаватором вирили величезну могилу і поховали тут близько семи десятків тіл.

«Дуже багато свідків та потерпілих, які вказують, що місцевих мешканців вбивали просто так, що вони вийшли за хлібом. За ліками, або за те, що вони розмовляють українською мовою, або за те, що вони волонтери», — розповідає керівник бучанської прокуратури Руслан Кравченко.

За півдня криміналісти встигли дістати і оглянути 18 тіл. 16 жертв загинули від вогнепальних поранень. У Генпрокуратурі це називають не лише військовим, а і злочином проти людяності.

«Навіть, якщо ми не встановимо, хто натискав на пусковий гачок із солдатів чи офіцерів. Ми точно будемо знати військову частину. Ми будемо притягувати до відповідальності командування. Тому вони нікуди не подінуться», — заявляє генпрокурорка України Ірина Венедіктова.

Через дощ, роботу тут припиняють. Деякі тіла все ще залишаються у землі. У цей час до місця масового поховання підходить керівництво європейської комісії. Український прем’єр-мініст, разом з мером Бучі показують наслідки руського миру. Урсула фон дер Ляєн не приховує своїх вражень.  «Ми побачили те, чого не можна собі уявити. Ми побачили в Бучі розчавлену людяність, ми побачили жахливе обличчя російської війни, ми побачили беззастережний жах від того, що роблять російські війська всюди, де вони заявляються. Ми бачимо, що тут кордон демократії і його боронять українські вояки», — каже вона.

Бучу після звільнення вже кілька днів прибирають. Але поруч зруйнованими, пошкодженими будинків, все ще можно побачити рашиську розбиту техніку — європейці проходять повз неї. В пам’ять про невинні жертви Бучанської різанини вони запалюють свічки у храмі св. Андрія Первозваного і обіцяють підтримувати Україну.