Медик відверто розповів, у яких муках помирають інфіковані та що доводиться переживати лікарям і близьким жертв пандемії.
Смерть не відпускає найважчих
За словами лікаря, наразі шанс вийти з інфекційної реанімації становить 50/50. Що ж до тих, кого доводиться інтубувати чи під’єднувати до апарату штучної вентиляції легень, то усі вони майже зі 100% вірогідністю помирають.
Ця хвиля унікальна, бо вакцини вже є загальнодоступними. Якщо ви потрапляєте в лікарню зараз, то знайте, до вас одразу з порогу буде упереджене ставлення, у вас був вибір, ви самі захотіли померти,
– звернувся до легковажних пацієнтів Сидоренко.
«Дельта» прискорилася
Лікар зауважив, що штам коронавірусу «Дельта» поводиться так само, як і попередні, але викликає незворотні зміни в організмі значно швидше. Відтак, говорити про перевантаження лікарень скоро не доведеться, бо постійно хтось із госпіталізованих помирає.
Чоловік поділився моторошним спогадом про те, як взимку один із пацієнтів дві години очікував у приймальному відділенні, доки хтось помре і звільнить для нього місце у палаті. На той момент він вже не міг дихати без кисневої підтримки.
«Зараз цю ситуацію важко уявити, бо ліжко не встигає охолонути від попереднього пацієнта, це просто конвеєр для трупів», – у відчаї написав медик.
Чорні реалії реанімацій
Аби пробудити в людях свідомість, лікар у деталях розповів їм, як протікає коронавірусна хвороба у найважчих випадках.
За його словами, хворі не можуть самостійно дихати, і на них вдягають кисневу маску. З часом через низький рівень насичення крові киснем пацієнти втрачають здоровий глузд і починають зривати із себе те, що рятує їм життя. Дехто з них поривається бігти, але падає і ламає кістки.
У таких випадках санітарки змушені прив’язувати пацієнтів і часом не мають змоги впродовж кількох годин підійти до них. Люди у стражданнях намагаються привернути до себе увагу, але з-під маски ніхто не чує їхніх стогонів.
Однак, час від часу до прикутих до ліжка пацієнтів таки навідуються лікарі, аби зробити рентген і побачити, як коронавірус руйнує легені.
Найстрашніші – останні миті життя
Підсумовуючи страшну розповідь, Сидоренко розповів, як помирають безнадійні хворі. Їх до останнього намагаються реанімувати і ламають ребра, роблячи масаж серця. Однак шансу на порятунок – майже нема. Після цього лікарям лише залишається помістити тіло у чорний поліетиленовий пакет і вивезти на старій каталці у коридор.
«Далі ваш лікар вийде з відділення, де стоятимуть ваші близькі, він скаже, що ви, на жаль, померли. Буквально через секунду в коридорі стоятиме страшенний крик. Ви не уявляєте, наскільки це явище вкарбовується в пам’ять, це неймовірно скажений крик. І мені вас не буде шкода, ви вже мертві, ви нічого не відчуваєте, а от вашим близьким буде важко», – написав медик.
Перебіг коронавірусної хвороби / Інфографіка 24 каналу
Єдиний шанс – вакцинація
Сидоренко переконаний, що нині вакцинація має бути не особистим вибором кожного українця, а громадським обов’язком. Тим же, хто не вірить у її ефективність і вперто стоїть на своєму, він порадив підійти до будь-якого відділення реанімації й подивитися на трагедії, які розгортаються там.
Страшні кадри з коронавірусного пекла
Медики Київської лікарні №4 поділилися з українцями моторошними кадрами зі стін реанімації. На них видно, як відчайдушно люди борються за життя і не можуть обійтися без кисневих балонів.
Текст публікації Михайла Сидоренка:
Шанс вийти з інфекційної реанімації живим зараз становить 50/50, шанс залишитись живим після інтубації й штучної вентиляції легень – майже нульовий. Це не офіційна статистика, це мої особисті підрахунки складені за місяць. І знаєте, що я вам скажу: ця хвиля унікальна, бо вакцини вже є загальнодоступними. Якщо ви потрапляєте в лікарню зараз, то знайте, до вас одразу з порогу буде упереджене ставлення, у вас був вибір, ви самі захотіли померти. І ще чим ця хвиля унікальна, так це тим, що це – «Дельта», і вона поводиться так само, як і інші штами, але швидше. Місця в реанімації завжди для вас будуть, лікарню вже неможливо перевантажити. Бо на одного пацієнта, який надходить, завжди знайдеться труп. Пам’ятаю, взимку була ситуація, що чоловік просидів 2 години на приймальному з балоном кисню, чекаючи, що хтось помре і звільнить йому місце, дочекався. Зараз цю ситуацію важко уявити, бо ліжко не встигає охолонути від попереднього пацієнта, це просто конвеєр для трупів. Коли ви потрапите в палату, на вас натягнуть маску, з часом від низької сатурації у вас поїде дах і ви будете зривати цю маску, намагатиметесь встати, можливо, впадете і зламаєте собі якусь кістку. Тоді санітарки візьмуть і поріжуть синю медичну пелюшку й прив’яжуть ваші руки і ноги до ліжка. І тоді про вас забудуть, ви захочете в туалет, ви захочете води, ви будете видавати якесь незрозуміле мукання з-під маски, але на вас не звертатимуть уваги. Періодично до вас приходитиму я, підніматиму вас, підкладаючи холодну рентгенівську касету під спину, намагатимусь розшифрувати, що ви мені намагаєтесь промукати крізь ту маску, але найімовірніше я вас теж не зрозумію. Коли ви помрете, вас ще намагатимуться відкачати, зламають ребра, але шансу майже не буде. Вас запакують в чорний поліетиленовий мішок, покладуть на стару потаскану каталку і вивезуть в коридор. Далі ваш лікар вийде з відділення, де стоятимуть ваші близькі, він скаже, що ви, на жаль, померли. Буквально через секунду в коридорі стоятиме страшенний крик. Ви не уявляєте, наскільки це явище вкарбовується в пам’ять, це неймовірно скажений крик. І мені вас не буде шкода, ви вже мертві, ви нічого не відчуваєте, а от вашим близьким буде важко.
Вакцинація – це вже далеко не вибір кожного, зараз це усе одно, що громадський обов’язок. Не дозволяє ваша вперсість, не вірите? Підійдіть до будь-якого відділення реанімації й постійте трошки, так будуть плакати ваші близькі, на них вам теж байдуже?
