Навчіть дитину «обманювати»: 5 ситуацій, коли безпека важливіша за правду
Ми постійно пояснюємо дітям, що обманювати погано. Але є ситуації, коли дитина не зобов’язана говорити незнайомій людині правду, особливо якщо від цього залежить її безпека.
Важливо заздалегідь проговорити такі випадки й навіть потренувати готові фрази. У небезпечний момент дитині буде набагато простіше діяти, якщо вона вже знає, що сказати.
1. «Пожежа!» — коли потрібно швидко привернути увагу
Якщо незнайомець переслідує дитину в під’їзді або намагається її схопити, головне — створити якомога більше шуму та привернути увагу дорослих.
Можна голосно кричати: «Допоможіть! Я не знаю цю людину! Викличте поліцію!», стукати у двері квартир, бігти до людей або в людне місце.
Пораду кричати «Пожежа!» іноді дають через припущення, що на такий крик люди швидше відреагують. Проте дитині краще навчитися прямо й голосно повідомляти, що відбувається.
2. «У мене алергія, мені не можна»
Дитині або підлітку можуть пропонувати алкоголь, сигарети, вейп, невідомі таблетки чи інші речовини.
Звичайного «ні» цілком достатньо, і дитина нікому не зобов’язана пояснювати причину відмови. Але якщо їй психологічно важко протистояти компанії, можна використовувати готову фразу:
«Мені не можна, у мене алергія» або «Лікар категорично заборонив».
Головне завдання — не виграти суперечку, а відмовитися й вийти із ситуації.
3. «У мене проблеми зі здоров’ям»
Це ще один можливий спосіб припинити небезпечні вмовляння.
Якщо дитині пропонують щось випити, з’їсти, вдихнути або «просто один раз спробувати», а твердо відмовитися складно, вона може послатися на здоров’я.
Але важливіше навчити дитину іншого правила: якщо після відмови на неї продовжують тиснути — потрібно йти та звертатися до дорослого, якому вона довіряє.
4. «Я не можу відчинити. Батьки зараз підійдуть»
Дитина залишилася вдома сама, а у двері постукала незнайома людина, яка називається кур’єром, майстром, поліцейським або працівником якоїсь служби.
Відчиняти двері не потрібно.
Також не варто повідомляти незнайомцю: «Я вдома сам/сама».
Краще сказати через зачинені двері:
«Я не можу відчинити. Зараз подзвоню батькам».
Після цього справді потрібно зв’язатися з батьками або іншим визначеним дорослим. Якщо людина за дверима поводиться агресивно чи намагається проникнути всередину — телефонувати до екстрених служб.
5. «Мої батьки поруч»
Незнайомець на вулиці запитує, де дитина живе, пропонує підвезти, показати щось цікаве, просить допомогти знайти собаку або кличе кудись піти?
Дитина може сказати:
«Моя мама зараз підійде», «Тато чекає мене поруч» або «Я зараз покличу батьків».
При цьому потрібно збільшувати дистанцію, не дозволяти незнайомцю торкатися себе й рухатися в бік людей, магазину, охорони або іншого безпечного місця.
Головне правило, яке варто пояснити дитині
Безпека важливіша за ввічливість.
Дитина не зобов’язана відповідати незнайомцю, виконувати його прохання, зберігати його «секрет», дозволяти себе торкатися або боятися здатися невихованою.
І якщо для того, щоб уникнути небезпечної ситуації, потрібно вигадати причину, закричати, втекти або сказати неправду — це той випадок, коли порушення звичайного правила про чесність виправдане.
Найкраще не просто розповісти ці правила один раз, а час від часу програвати з дитиною різні ситуації: «Що ти зробиш, якщо…?». Тоді у критичний момент вона матиме готовий алгоритм дій.
