Споживачі отримують платіжки зі штрафними санкціями. Як не залишитися без газу, електрики й води?

Навіть у пенсіонерів через борги за комірне можуть списувати до 50% пенсії, а якщо заборгованість перевищує 160 000 гривень, то конфіскують майно.

Протягом року в Україні відчутно зросла вартість комунальних послуг. У період від червня 2023-го до червня 2024 року, згідно з даними Держстату, тарифи підвищилися на 18,6%. Найбільше ж подорожчала електроенергія — на 63,6%.

У такій ситуації чимало споживачів опинилися в замкненому колі: борги за комуналку зростають, цифри у платіжках — теж, а платити часто нічим. І при цьому наприкінці минулого року уряд постановою №1405 скасував мораторій на відключення газу, води, електрики неплатникам та на примусове стягнення заборгованості. Також поновлено нараховування пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг населенню. Наразі мораторій на припинення надання компослуг далі діє лише на окупованих територіях і там, де тривають бойові дії.

Тож, починаючи з червня, у квитанціях киян, які систематично не сплачують комірного, вже відображена пеня. Ймовірно, незабаром аналогічні рахунки отримають боржники і в інших регіонах.

— До такого непопулярного кроку — скасування мораторію — уряд мусив вдатися, тому що борги населення за комуналку досить великі, — каже Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. — За моїми підрахунками, на початок 2022 року їх загальна сума становила 81,6 мільярда, до квітня 2023-го вона сягнула 140 мільярдів, а на початок червня нинішнього року — перевищила 200 мільярдів гривень. У Єдиному реєстрі боржників зафіксовано 667,9 тисячі проваджень щодо несвоєчасних розрахунків за комунальні послуги. Скажімо, сумарна заборгованість мешканців столиці лише за тепло- та водопостачання сягнула майже 7,5 мільярда гривень.

— Чим для споживачів може обернутися несплата за компослуги? 

— Якщо споживач не розрахувався за використані електроенергію чи природний газ в терміни, які установлені постачальними компаніями, то йому можуть припинити надавати ці послуги, незалежно від розміру заборгованості, — додає Олеся Гродовська, адвокатка. — Але про це надавачі послуг повинні повідомити споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до відключення. Якщо людина має борги за воду, каналізацію або опалення, то, за законом, її не можуть позбавити цих компослуг. Водночас підприємства — надавачі цих послуг мають право звернутися до суду для стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції +3% річних.

Щодо пені, то правило таке. Наприклад, споживач за попередній місяць використав комунальних послуг на 4 тисячі гривень і повинен сплатити їх до 25 числа. Якщо своєчасно не розрахується, то з 26 числа за кожен прострочений день доведеться додатково заплатити 40 копійок. Але загальний розмір нарахованої пені не повинен перевищувати 100% суми боргу. Її не стягуватимуть, якщо споживачу призначено пільги чи субсидію, а держава заборгувала кошти або коли людина несвоєчасно отримує зарплату і має довідки, які це підтверджують. Боргу не нараховуватимуть лише власникам пошкодженого або зруйнованого внаслідок воєнних дій житла.

— Як саме відбувається погашення боргу через суд? 

● О. Гродовська:

— Після ухвалення судового рішення накладають арешт на майно та банківські рахунки боржника, з яких стягують кошти на погашення заборгованості. Навіть у пенсіонерів можуть списувати до 50% виплати, але є одна умова: залишок на картці має бути не меншим за прожитковий мінімум, який цього року становить 2361 гривню. Якщо борг перевищує 160 000 гривень (20 мінімальних зарплат), то можуть конфіскувати майно — квартиру, будинок чи земельну ділянку за умови, коли немає достатньо фінансових коштів або рухомого майна.

— Що робити людям, котрі не мають коштів, щоб сплачувати комірне? 

● О. Попенко:

— У такому разі треба звернутися до органів соціального захисту по субсидію чи реструктуризувати борг, тобто виплачувати його частинами. Тоді не буде нараховуватися пеня і людина не втратить субсидії.

● О. Гродовська:

— Для укладення договору на реструктуризацію боргу треба звернутися до підприємства — надавача послуг. До заяви слід додати паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлювальний документ на будинок чи квартиру та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

— А як діяти, коли в помешканні ніхто не проживає й не користується комунальними послугами? 

● О. Попенко:

— Якщо в будинку чи квартирі понад 30 днів ніхто не живе, то потрібно звернутися в компанії, послуги яких одержуєте, із заявою про тимчасову відсутність у помешканні. В іншому разі плату будуть нараховувати автоматично, за середніми показниками споживання минулих періодів. Проте це правило не поширюється на розподіл природного газу. За нього все одно належить платити — згідно зі встановленими надавачем послуг тарифами.

● О. Гродовська:

— Заява про тимчасову відсутність у житлі має оновлюватися кожні пів року. Підтвердити це можна довідкою з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, про проходження військової служби чи відбування покарання. Тим, хто перебуває за межами України, слід подати документи, що підтверджують перетин державного кордону.