Мала знепритомніти, але почула: «Мамо, ти тут?»: жінка після ракетного удару в Києва пригадала, як вижили з донькою

Мала знепритомніти, але почула: «Мамо, ти тут?»: жінка після ракетного удару в Києва пригадала, як вижили з донькою

7-річна дівчинка та її мама, які постраждали під час ракетного обстрілу в Києві уже разом. Їх спочатку шпиталізували до різних лікарень, а напередодні Катерину Волкову перевели вже до «Охматдиту», де лікарі від першого дня надають допомогу її доньці.



Те, що сталося недільного ранку, жінка пам’ятає в деталях, йдеться в ТСН.

Катерина разом із донькою зараз лежать уже в одній палаті. Напередодні вони вперше зустрілися після того, як у їхній будинок влучила ракета і обидві опинилися під завалами.



Жінка розповідає, у неділю вранці її родина прокинулася від вибухів. «Вилетіли вікна, ми схопились і побігли. У нас була двоповерхова квартира, в інший бік»,- розповідає жінка.

Чоловік спуститися не встиг, побіг на другий поверх випускати собаку, а потім знову вибух. «Я пам’ятаю, як я лечу спиною вниз. Мені здалося, що це було поверху 2-3. Коли я вже почала налаштовувати себе, щоб відключитися, тут я вже знизу почула: «Мамо, ти тут?», до того ж у свідомості голос. Я зрозуміла, що відключатися не можна», — пригадує Катя.



7-річна Женя намагалася кликати на допомогу. «Я їй говорила, що тільки не кричи, бо коли люди прийдуть, ти не зможеш кричати. Давай видихай, а потім будемо кричати», — каже жінка.

Скільки часу вони так пролежали — не знають. «Ми почули чоловічі голоси і я кажу: Женя, а тепер кричи, і вона почала. У неї командний голос. Кричала вона досить голосно і я вже почула, що вони до неї дісталися, що вона з ними спілкується», — розповідає Катя.

Згодом з-під бетонних блоків рятувальники змогли визволити і Катерину. А вже по обіді стало відомо — її чоловік, київський адвокат Олексій Нікітін загинув під завалами квартири. «Він — душа. Його всі називали душа, тому що він був душею всіх», — каже про чоловік жінка.

У столичному «Охматдиті» лікарі та психологи зараз надають допомогу і Катерині, і її доньці. «Прогнози найкращі. Вони повинні видужати. Час і лікування — це лікує, а щодо їхнього психологічного стану, тут прогнозувати дуже важко», — констатують медики.

Психологічно маленькій Жені ще складно прийняти і усвідомити все, що сталося.

«Від цього стану не так легко відійти. Вона ще не до кінця розуміє, що відбулося. Наша робота тут більше на профілактику, на її емоційну стабільність, стійкість, знайти їй ресурс прийняти все і пройти це», — кажуть психологи.

Недільного ранку росіяни випустили по столичній Лук’янівці одразу кілька ракет. Одна з них влучила в дитячий садок, інша — у 9-поверховий будинок. Від квартири, в якій мешкала родина, не залишилося нічого. Тут вікна повилітали разом із рамами і обвалилися перекриття. У будинку вибиті майже всі вікна, верхні три поверхи частково зруйновані. І досі невідомо — руйнування можна усунути чи все доведеться зносити. Росіяни ж у звичній собі манері вже встигли назвати це все постановкою.

«За шо? Я прокинувся, хотів до церкви сходити. Я справжній, я не фейк. Я читав, шо вони написали. Вибачте, це маячня. Я двох людей перев’язував, вони живі, вони справжні», — каже Олександр із сусіднього будинку.

Сюди чоловік з дружиною переїхали за два дні до ракетного удару. Із багажника ще навіть не встиг дістати нові меблі. А його машина вже розбита. Разом із батьком вони сподіваються що вцілів принаймні двигун.

Катерина ж разом із донечкою шукають у собі сили жити далі. І дякують рятувальникам за те, що вони змогли врятувати їхні життя.

Залиште свій коментар