“Яка нафіг війна? Яке волонтерство? Тебе життя готувало не для того. Ти вартий кращої долі. Ти мажор. Ти син супервпливового батька. Ти забезпечений на три життя вперед”, – Дроздов про “золотих” дітей
Схема «зробив дозвіл на виїзд яко волонтер – і звалив звідсіля» – це схема не лише Портнова-молодшого, але й багатьох озолочених обраних, які не для того борідки відрощували, щоб тут прозябати.
Ставимо себе на місце Ігоря Портнова. Тобі 29 років. Ти красень із модною зачіскою. Ти мажор. Ти син супервпливового батька. Ти забезпечений на три життя вперед. Ти лише минулого року захистив дисертацію за спеціальністю «право». В тебе квартири, машини, дорогі аксесуари і всі інші атрибути золотої молодьожі.
Ти вважаєш патріотизм розвагою для лохів. Твоя релігія – гроші й власний добробут. Ти гедоніст, бо п’єш не порошкові вина, а елітні; їсиш органічну їжу, а не з привокзального базару; одягаєшся у бренди, а не секонд-хенд; наніч накладаєш під очі гіалуронові патчі, а не змиваєш грязюку в окопі; плануєш на оксамитовий сезон острів Балі чи в крайньому разі Мадагаскар, а не копання бульби на дачі.
Твоє життя вдалося лише тому, що ти народився з прізвищем твого тата. Яка нафіг війна? Яке волонтерство? Тебе життя готувало не для того. Ти вартий кращої долі.
Треба просто-напросто перетнути це сране КПП на кордоні цієї сраної країни, в якій так класно й сибаритно жилося і шампанське ніагарою лилося – аж поки ці майдануті не намутили ділов.
Ось і вся історія Портнова-молодшого. І не лише його – всіх мажорів із межигірського клубу, які думали, що їхнє розкошування за рахунок мільйонів лохів буде до кінця життя. І вони не пропадуть. Влада завжди їм поможе злиняти.
Клітка – для всіх, крім них. Вища каста на те й вища.
Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.
